Кожен чоловік повинен за своє життя посадити дерево, побудувати будинок і виростити сина. Перші свої дерева ми садимо приблизно років в десять, коли набираємося досить сил і терпіння викопати яму необхідної глибини і принести піввідра води. А ось, для того, щоб швидко, акуратно і з найменшими фізичними зусиллями побудувати сучасний будинок, ми беремо в руки електрифікований інструмент. Після закінчення роботи на душі залишається радість творення. Так ось, щоб ця радість не була затьмарена відчуттям болю від отриманої травми, а сама робота, не перервалася, в самий незручний момент, необхідністю надання першої долікарської допомоги, ми зобов’язані дотримуватися основних заходів безпеки при роботі з електрифікованим інструментом.
Заходи безпеки, яких необхідно дотримуватися при роботі з електрифікованим інструментом, визначені в нормативно-правовому акті з охорони праці 0.00-1.71-13 «Правила охорони його праці при роботі з інструментом і пристроями» і обов’язкові для роботодавців і працівників, які виконують роботи із застосуванням інструментів і пристосувань. Роботи із застосуванням ручного електрифікованого інструменту віднесені до робіт підвищеної небезпеки. А за визначенням з Правил технічної експлуатації електроустановок споживачів, (в редакції наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості 13.02.2012 №91), працівники, посада або професія яких пов’язана з експлуатацією електротехнічної частини виробничого обладнання, обов’язки яких не стосуються обслуговування його електроприводу класифікуються як електротехнологічний персонал.
Перед тим, як допустити працівника до роботи з електрифікованим інструментом треба переконатися, що йому виповнилося 18 років, що за результатами медичного обстеження він не має протипоказань для даного виду робіт і можливо для роботи на висоті, а також, що він навчений по «Правилам охорони його праці при роботі з інструментом і пристроями», або, хоча б, проінструктований з присвоєнням І-ї групи. Необхідна група допуску з електробезпеки, яку повинні мати електротехнологічні працівники – II і вище (ПТЕЕС п.п.2.3 раздела2. Вимоги до працівників і їх підготовки ..).
Тепер розглянемо особливості необхідної екіпіровки працює з електроінструментом з точки зору безпеки:
– Захисні окуляри – обов’язковий атрибут при роботі з будь-яким видом електрифікованого інструменту, для захисту очей працюючого від часточок тирси, стружки, частинок абразиву і навіть пилу, що піднімається працюючим вентилятором охолодження самого інструменту. Окуляри повинні бути механічно міцними, надійно прикривати очі і забезпечувати хороший огляд. Якщо при роботі від інструменту або оброблюваної деталі відлітають розпечені частинки у вигляді іскор, має сенс використовувати замість захисних окулярів захисний щиток, що оберігає не тільки очі, а й обличчя від дрібних опіків;
– Взуття працюючого повинна бути на литий підошві, щоб забезпечити достатню ізоляцію людини, який стискає в руках електрифікований інструмент, від струмопровідної підлоги, так як, на практиці, інші додаткові засоби захисту від ураження струмом, в більшості випадків не застосовуються. Ще одна особливість – зміцнений або, так званий, «броньований», носок взуття, для запобігання переломів фаланг пальців при падінні на ногу важких предметів (заготовок, інструментів тощо) під час роботи;
– Спецодяг для такої роботи складається або з комбінезона, або з штанів і куртки з довгим рукавом, що облягає зап’ястя і низом куртки також прилеглим до поясу. На спецодязі не повинно бути вільно звисаючих ниток, шнурків, ланцюжків і інших частин, за які можуть зачепитися гострі кромки інструменту, що обертається під час роботи. При такій ситуації міцна нитка або шнурок намотуються на вал інструменту і інструмент наближається до тіла працюючого зі швидкістю від 60 до 120 метрів на секунду. І ще – під час роботи спецодяг повинен бути застібнутий, а довге волосся прибране під головний убір;
– Захисні рукавички для робіт, коли рука може перебувати в поблизу від інструменту, що обертається, можуть бути тільки шкіряні (застосування тканинних рукавиць і робота з забинтованими руками по вищезгаданим причин заборонені), а для робіт з вібраційним інструментом (перфоратори, відбійники тощо) рукавички повинні мати вставки , що гасять вібрації з пористої гуми або поролону на долонях, щоб зменшити вплив вібрації на суглоби працюючого;
– Через високий рівень звукового тиску, який перевищує припустимий за санітарними нормами, для захисту органів слуху необхідно забезпечити працюючого або «берушами» або навушниками;
– При виконанні робіт з електрифікованим інструментом на висоті, а це, нагадую, починається всього-лише з 1.3 метра від опорної поверхні підлоги, обов’язково користування захисною каскою і монтажним поясом. До монтажному поясу є вимога, щоб страхувальний трос був з металевого ланцюга або троса. Звертаю увагу на те, що з приставних драбин робота із застосуванням електрифікованого інструменту заборонена! Єдина драбина, з якої можлива робота електроінструментом – це «драбина-трап», з обладнаним нагорі майданчиком і огородженням на висоті 1 метр від рівня майданчику. А в більшості випадків для таких робіт необхідно споруджувати риштування та інші засоби підмощування, на яких працюючий впевнено і міцно стоїть двома ногами, а інструмент міцно тримає двома руками за основну і додаткову рукоятки.
Відвернемося від лаконічних вимог правил і уявімо собі, що потужність інструменту вимірюється не в абстрактних кіловатах, а в кінських силах. Виходить, що, досить поширена потужність перфоратора 1500 Ватт – це 2 кінські сили. А тепер модулюємо ситуацію: працівник для виконання роботи з перфоратором на висоті встановив приставні сходи, піднявся на необхідний щабель, однією рукою тримається за верхню сходинку, а другою упирає перфоратор в стіну і бурить отвір. Якщо на шляху бура попадається арматура, бур клинить і тоді відносно нерухомої точки починає обертатися сам перфоратор. Момент, з яким обертається корпус перфоратора щодо бура пропорційний потужності інструменту -2 кінські сили. А тепер питання: «чи може кінь вивернути кистьовий суглоб людині або скинути того, що працює, зі сходів?» … Думаю, відповідь очевидна …
– Роботи з обробки каменю чи бетону супроводжуються виділенням великої кількості пилу. Тут для захисту органів дихання обов’язкове застосування респіраторів.
Коли працівник екіпірований, пора видати йому знаряддя праці. Ручний електроінструмент може закріплюватися для індивідуального або бригадного користування. Але в нинішніх соціально-економічних умовах краще індивідуальна відповідальність. Справа в тому, що працівник, який поставив свій підпис в «журналі видачі електрифікованого інструменту», автоматично бере на себе відповідальність, по-перше, за матеріальну відповідальність щодо збереження цього інструменту (погодьтеся, вартість сучасного якісного електроінструменту часом перевищує місячну зарплату працюючого) і, по-друге, за безпеку користування цим інструментом як самим працівником, який отримав інструмент, так і особами, яким він довірив інструмент для виконання будь-якої роботи. Для того, щоб можна було ідентифікувати конкретний електроінструмент, особливо при наявності декількох одиниць однакової марки і моделі і потужності, йому присвоюється інвентарний номер, який наноситься на корпус інструмента. Також, згідно з вимоги ПТЕЕС, прил.2, таблиця 48, п.2 у електроінструменту не рідше одного разу в 6 місяців вимірюється опір ізоляції обмоток і кабелю живлення відносно корпусу, про що повинна бути зроблена відмітка на корпусі інструменту із зазначенням дати проведення останнього випробування .
Працівник отримує інструмент:
перевіряє відповідність марки, моделі, інвентарного номера та дату останнього випробування записаного в журналі і виданого інструменту;
– Оглядає на предмет пошкодження корпусні деталі, рукоятки, вимикач, штепсель і кабель; перевіряє цілісність електричної мережі заземлювального провідника від корпусу інструменту і до заземлюючого контакту на вилці.
– Включивши вилку в розетку, перевіряє на холостому ходу триразовим ввімкненням і вимиканням працездатність електроінструменту і, при цьому, звертає увагу на надійність роботи вимикача, витікання масла з редуктора або вентиляційних каналів, поява диму або характерного запаху горілої ізоляції, нехарактерні шуми і вібрації при роботі, через вентиляційні отвори спостерігає, щоб не було «кругового вогню» на колекторі. Наявність хоча б однієї з перерахованих вище несправностей, говорить про те, що таким інструментом працювати не можна. А найголовніше при перевірці працездатності – якщо є навіть найменший відчуття дії електричного струму у вигляді поколювання, посмикування або мимовільного судомного скорочення м’язів – робимо висновок, що інструмент є потенційно небезпечний через загрозу ураження людини струмом під час роботи.
Згідно статистики, 55 відсотків електротравм, відбуваються за причини доторкання людини до неізольованих струмоведучих частин, або до ізольованих, але при фактично пошкодженій ізоляції. А ще 23 відсотки електротравм відбуваються при доторканні до неструмоведучіх елементів електрообладнання, які мають електричний контакт зі струмоведучими елементами безпосередньо чи через вологу або змащувальні матеріали.
Погляньмо на цей момент з точки зору нормативних вимог:
– 99% мережі 220в, до якої підключають електрифікований інструмент в Україні – це мережа з «глухо заземленою нейтраллю», значить працівник, який виконує роботу електроінструментом і стоїть в цей час на струмопровідній підлозі, ногами стоїть на «нульовому» провіднику. І між потенціалом «фазного» провідника – 220 Вольт і «нульового» включені послідовно електричний опір людини (при розрахунках з електробезпеки приймається приблизно рівним 1000 Ом) і електричний опір ізоляції інструменту (вимірюється в МОм). Якщо людина, в такому випадку, відчуває хоча б найменше дію струму, а середньостатистичне значення граничного відчутного струму становить близько 0,001 Ампера, то орієнтовна величина опору ізоляції обчислюється за формулою:
Rізоляції = Uмережі / I гранично- відчутний = 220 Вольт / 0.001 Ампер = 0.22 МегаОм
Порівнявши, отриманий результат 0.22 МОм з вимогою ПТЕЕС отримуємо наступні співвідношення:
– Для електроінструмента 1-го класу, у якого Rізоляції повинна бути не менше 2 МОм, цей показник в дев’ять разів гірше мінімально допустимого,
– Для інструменту 2-го класу, у якого Rізоляції повинна бути не менше 7 МОм, цей показник в тридцять разів гірше мінімально допустимого,
Таким інструментом користуватися небезпечно, його необхідно відправити на профілактику або в ремонт з подальшим обов’язковим випробуванням ізоляції підвищеною напругою.
Екіпірувалися, інструмент отримали, приходимо на робоче місце для отримання виробничого завдання і ось тут необхідно вміти оцінити можливі фактори небезпеки. Адже працівник , який виконує роботи із застосуванням електроінструментів досить мобільний (змінює своє робоче місце розташування до десяти разів за робочу зміну, а то і більше). Розглядати будемо тільки фактори, які присутні на робочому місці протягом виконання роботи або тривалий час.
Для цього звернемо увагу на чинники підвищеної або особливої небезпеки ураження електричним струмом при визначенні категорії приміщення по ПУЕ. Якщо в приміщенні (читаємо «на робочому місці») присутній тільки один з факторів підвищеної небезпеки:
– Підвищена вологість повітря робочої зони (більше 75%);
– Технологічна запиленість повітря;
– Підвищена температура повітря робочої зони (більше +35 ° С);
– Струмопровідні підлоги (металеві, залізобетонні, цегляні, земляні, кахельні і т.п.);
– Ймовірність одночасного дотику до заземленим елементам і до корпусів діючого електроустаткування.
Таке приміщення (читаємо «робоче місце») класифікується як «з підвищеною небезпекою ураження електричним струмом», і для роботи в таких умовах з електроінструментом 1-го класу необхідна наявність II-ї групи з електробезпеки у працівника, а для тих хто працює з електроінструментом 2-го класу досить інструктажу і присвоєння I-ї групи. Так регламентують ПБЕЕС і правила безпечної роботи з інструментами та пристроями.
Якщо присутні фактори особливої небезпеки:
– Вогкість (вологість близько 100% – стіни і стеля покриті росою);
– Наявність в приміщенні хімічно або біологічно активного середовища;
– Одночасне наявність двох і більше факторів підвищеної небезпеки ураження струмом;
– Пожежонебезпечне і вибухонебезпечне середовище;
– Робота з електрифікованим інструментом в замкнутих просторах і під відкритим небом.
Таке робоче місце має класифікуватися як з особливою небезпекою ураження електричним струмом, з відповідними вимогами до кваліфікації працівника (не менше II-ї групи допуску у працівника як для працюючих з інструментом 1-го класу, так і 2-го класу.
Імовірність отримання електротравми в таких умовах, в порівнянні з підвищеною небезпекою, набагато вище і проведення інструктажу один раз в три місяці з розділом електробезпека, яким обмежуються для неелектротехнічного персоналу з I-ю групою допуску, на мій погляд, явно недостатньо. Адже робітнику необхідно передбачити досить складний комплекс заходів щодо захисту від ураження струмом:
– Обов’язкове користування діелектричними рукавичками і взуттям,
– Підключення одного і не більше одного інструменту через розділовий трансформатор до мережі живлення, до генератора з ізольованою нейтраллю, при цьому трансформатор або генератор повинні знаходитися за межами «особливо небезпечних зони»,
– Забороняється обробляти електрифікованим інструментом, які не мають спеціального захисту від крапель і бризок, мокрі і обмерзлі деталі, а також працювати під час дощу, снігопаду або туману. (потрібно розуміти, як маркується такий інструмент, або, на що звертати увагу при виборі інструменту дл таких умов.)
Найбільш сучасний й ефективний захист працюючих від ураження електричним струмом за допомогою пристроїв захисного відключення (УЗО), які також носять назву диференціального захисту. Якщо інструмент підключити до лінії, захищеної встановленим ПЗВ, то, при виникненні струмів витоку в кілька разів менше, ніж небезпечні для життя значення, відбувається знеструмлення лінії за час менший ніж 0.1 секунди.
Кутові шліфувальні машинки, так звані «болгарки», серед електрифікованого інструменту стоять особняком по заходам безпеки. (НПАОП 28.0-1.30-12. Правила охорони праці при роботі з абразивним інструментом)
Абразивні круги застосовуються на «болгарках» поділяються по матеріалу що оброблюється (камінь або метал), за призначенням відрізні товщиною до 3-х міліметрів і шліфувальні завтовшки більше 6-ти міліметрів. Для забезпечення механічної міцності відрізні круги з бічних поверхонь укріплені армувальною сіткою зі скловолокна. Працювати бічною поверхнею відрізного кола заборонено, щоб не порушити армувальної сітки. І ще одна ознака, за яким поділяють абразивні круги – максимально допустима швидкість обертання. При виборі диска для установки на машинку необхідно дотримуватися наступне співвідношення:
Максимально допустима швидкість обертання диска> максимально можлива швидкість обертання валу шліфувальної машинки
При зміні ріжучого інструменту, на «болгарках» більш ніж на будь-якому іншому інструменті необхідно дотримуватися вимоги – вимикати вилку з розетки мережі живлення. Щоб максимально зменшити ймовірність здійснення такої помилки, ключ для затягування притискної гайки прив’язують до штепсельної вилки інструменту.
Абразивні диски, які зазнали намокання і замерзання, перед роботою треба випробувати на стенді. Диски зі слідами ударів, наявністю тріщини, сколів та інших пошкоджень використовувати не можна.
Хочу звернути увагу ще на один технічний параметр електрифікованого інструменту – режим роботи. Порушення режиму роботи призводить до перегріву інструменту, і як наслідок викривлення елементів корпусу і витікання мастила. Таким чином, погіршується ізоляція струмоведучих частин і з’являються струми витоку. Можливо при виборі електроінструменту ви стикалися з такою класифікацією як «побутової», «професійний», і «промисловий» інструмент. Переведемо ці характеристики на мову цифр:
Режим роботи «побутового» інструменту: 1 хвилина -працює; 9 хвилин – охолоджується;
Для «професійного» це співвідношення: 5 хвилин – працює, 5 хвилин – охолоджується;
Для «промислового» процеси нагрівання та охолодження настільки збалансовані, що можна працювати практично без перерв на охолодження інструменту.
Дізнатися, до якої категорії відноситься ваш інструмент та який у нього ступінь захисту від пилу, бризок і т.і., ви зможете тільки уважно прочитав, інструкцію з експлуатації до вашого інструменту
На закінчення: не нехтуйте заходами безпеки і необхідними засобами захисту, та тоді виконана робота із застосуванням електрифікованого інструменту буде приносити вам тільки радість творення!
З повагою!
Автор – Юрій Грімович
