Вступ. Наші предки на приготування їжі витрачали досить велику частину свого дня. Зібрати дрова, розтопити піч, у процесі приготування стежити, щоб не пригоріло і для цього переміщати посуд на ділянку з потрібною температурою, яку визначали на око за кольором нагрітої плити або за “поведінкою” продуктів, що готуються або розігріваються. Готовність їжі також визначали за зовнішніми ознаками або на пробу. Інша справа зараз. Сучасний ритм життя не дозволяє відводити необхідному процесу харчування достатньо багато часу, та й рівень розвитку науки та техніки в цій галузі перетворив приготування їжі на високотехнологічний процес з використанням сучасних побутових електроприладів. Обладнати кімнату прийому їжі або офісну кухню, в якій можна вскип’ятити чай або каву, підігріти приготовлений вдома суп або кашу, а іноді й приготувати з напівфабрикатів піцу або інший делікатес, нескладно, з використанням сучасних побутових електроприладів. Залишається лише дотриматися при цьому вимог санітарних норм, правил з пожежної безпеки та вимог правил безпечної та правил технічної експлуатації електроустановок споживачів.
Користування побутовими електроприладами зараз стало настільки звичним ділом, що ми часом і не задумуємося про умови, в яких цими електроприладами користуємося, необачно ставимося до питань безпеки користування електроприладами. Цьому є логічне пояснення – графік залежності кількості нещасних випадків від стажу виконання робіт підвищеної небезпеки.
Високий рівень травматизму на початку набуття досвіду виконання робіт підвищеної небезпеки (до трьох років) пояснюється невмілими діями або незнанням того, що може статися при порушенні правил користування тим чи іншим електроприладом. Даний період, у випадку з побутовими електроприладами, припадає у сучасних дітей на ніжний вік, років п’ять-шість, коли мама вперше дозволяє увімкнути чайник або мікрохвильову піч. Згодом, з набуттям досвіду, йде зниження ймовірності отримання травм. І до трьох років досвіду ми отримуємо мінімальні показники травматизму, які будуть залишатися приблизно на такому ж рівні до п’ятнадцяти років з моменту відліку. У випадку з побутовими електроприладами, цей період попадає на вік вісім-дев’ять і до двадцяти-двадцяти одного року. Період навчання у школі та у післяшкільних навчальних закладах. І ось, настав час, молода навчена людина, з великим бажанням себе проявити, приходить на робоче місце. Досвіду користування побутовими електроприладами в даних умовах у нього немає. Він на самому початку вищезгаданого графіка. Зате, за досвідом користування побутовими приладами, взагалі, він опиняється на ділянці зростання рівня травматизму через появу надмірної самовпевненості (адже він вмикав чайник тисячі разів!!! Що може статися?!…). Задайте собі уявне питання: – читали ви інструкцію з користування побутовим електроприладом? Якщо так, то наскільки уважно ви ставилися до розділу «заходи безпеки» або «вказівки по застосуванню»?
Тим не менш, користування електроприладами несе в собі певну небезпеку, про яку ми часом і не задумуємося…
По-перше, будь-який електроприлад – це пристрій, всередині якого протікає потенційно небезпечний для людини електричний струм. Дотик людини до елементів, що знаходяться під небезпечним потенціалом, може призвести до електричного удару. Для захисту користувачів електроприладів від ураження струмом застосовуються наступні заходи:
- електрична ізоляція – пластмасові, скляні або дерев’яні корпуси.
- Ізоляція добре виконує свою функцію, лише якщо не пошкоджена і суха. Наявність на корпусі вологи може створити умови для поверхневого пробою на людину. Умови для Такого пробою елементарно створює конденсат на поверхні електроприладу, внесеного з холодного середовища в тепле приміщення. В інструкціях, як правило, записано «перед підключенням до мережі, дати приладу досягти кімнатної температури, а це десь півтори-два години» або «після миття, перед включенням в мережу, добре просушити». Електрична ізоляція є дуже відповідальним і в той же час найслабшим ланком будь-якої електроустановки. Згідно статистики: «п’ятдесят п’ять відсотків електротравм відбувається через дотик людини до неізольованих струмоведучих частин, що знаходяться під небезпечною напругою або до ізольованих, при фактично пошкодженій ізоляції.
- Причиною ще двадцяти трьох відсотків електротравм є дотик до корпусів електрообладнання або електрично зв’язаних з ними металоконструкцій». За вимогами пункту 1.5 ПТЕЕС – «експлуатація побутових електроприладів в умовах виробництва здійснюється відповідно до вимог підприємств –виробників і ПТЕЕС». Керівництво з експлуатації, запропоноване підприємством виробником, зазвичай передбачає покладення повної відповідальності за безпеку при використанні приладу в побуті на користувача, що суперечить вимогам нормативних документів з охорони праці на виробництві, де відповідальність за організацію безпечного користування може бути покладена лише на підготовлений персонал з групою з електробезпеки, який пройшов необхідний інструктаж з відповідним оформленням. Яка група необхідна працівнику, що користується побутовим електроприладом на виробництві ми можемо визначити, якщо:
- прирівняємо побутовий електроприлад до електрифікованого інструменту та визначимо до якого класу він належить (у більшості випадків – це перший клас, у якого всі деталі, що знаходяться під напругою, ізольовані і вилка має заземлюючий контакт.(ПБЕЕС п.6.7.1));
- визначимо, згідно вимог ПУЕ, в яких умовах даний електроприлад будуть експлуатувати. («без підвищеної небезпеки», «з підвищеною небезпекою» або навіть «з особливою небезпекою ураження електричним струмом»). Для того, щоб визначити категорію приміщення за небезпекою ураження електричним струмом, необхідно знати температуру повітря, вологість повітря, наявність технологічного запилення в тому приміщенні або частині приміщення, де буде встановлено даний побутовий електроприлад. Також важливо – є чи немає можливості одночасного дотику до струмопровідних елементів корпусу електроприладу і до заземлених елементів, якими можуть бути водопровідні крани та труби, батареї водяного опалення, металеві закладні частини будівлі або споруди (перила, решітки тощо.).
- Звертаємо увагу на поверхню підлоги в тій частині приміщення, де встановлений працюючий електроприлад(струмопровідна або неструмопровідна.). Наявність парів агресивних середовищ або пожежонебезпечних матеріалів поруч з працюючим електроприладом, а також користування ним просто неба перетворює умови експлуатації на «особливо небезпечні».
- У такому випадку довелося б вживати додаткові заходи безпеки від ураження струмом.
- У випадку, наявності хоча б одного фактору підвищеної небезпеки ураження електричним струмом, працівнику, що користується електроприладом, необхідна друга група з електробезпеки.
- Якщо таких факторів немає, достатньо першої групи з електробезпеки.
- Різниця в порядку присвоєння цих груп допуску достатньо суттєва. Для отримання першої групи, достатньо пройти первинний інструктаж, у програмі якого є розділ електробезпеки або порядок безпечного користування побутовими електроприладами на території офісу, цеху або підприємства. Після такого інструктажу, у усній бесіді перевірити наскільки інструктований усвідомив заходи безпеки при користуванні даними електроприладами. Після чого оформити проведення інструктажу в «Журналі проведення інструктажів з електробезпеки для неелектротехнічного персоналу».
- А для присвоєння другої групи, необхідно пройти навчання за затвердженою програмою і успішно скласти екзамен комісії, що складається не менше ніж з трьох осіб, на знання заходів безпеки, порядку користування електроприладами , факторів небезпеки та порядку надання першої допомоги при ураженні електричним струмом. Після здачі екзамену працівнику видається посвідчення встановленого зразка. (Додаток 2 до пункту 2.1.3 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів.) Щоб не проводити масштабне навчання в офісі, школі або іншому закладі, простіше приділити більше уваги технічним заходам забезпечення безпеки користування побутовими електроприладами.
- Спробуємо довести до досконалості місце користування чайником або мікрохвильовкою:
- лінія живлення розеткової групи для підключення побутових електроприладів повинна бути «трипровідниковою» – з заземлюючим провідником, достатнього перетину, щоб витримувати тривало номінальні струми працюючого електроприладу. Дану лінію живлення необхідно в розподільному електрощиті захистити від струмів короткого замикання та струмової перевантаження. Для того, щоб звести ймовірність ураження струмом при появі витоку струму на корпус приладу до мінімуму, дану лінію додатково необхідно захистити пристроєм захисного відключення. Цей апарат також встановлюється в розподільному щиті. Проектуванням, монтажем, пусконалагодженням і перевіркою працездатності встановленого електрообладнання повинні займатися висококваліфіковані спеціалісти з оформленням необхідної документації!!! У подальшому , згідно вимог ПТЕЕС , необхідно кожні три місяці перевіряти працездатність пристроїв захисного відключення натисканням на кнопку «ТЕСТ».
- в інструкціях на побутові електроприлади є вимога: «-перед підключенням до мережі , переконайтеся, що напруга мережі відповідає технічним даним приладу…». Для дотримання цієї вимоги, над розеткою повинен бути напис з вказівкою рівня напруги живильної мережі (в нашій країні, як правило – «220В»). На електроприладах, виготовлених з можливістю підключення до мережі з різними стандартами напруги, перемикач рівня напруги повинен бути зафіксований у положенні відповідному даній мережі. Вилка приладу повинна відповідати розетці живильної мережі і забезпечувати не тільки надійний контакт струмоведучих елементів, але і безперервність ланцюга заземлюючих провідників, що убезпечують користування приладом.
- Побутові електроприлади підлягають перевірці один раз на рік (або один раз на шість місяців) стану ізоляції та цілісності заземлюючих провідників. Контроль вищезазначених вимог здійснює, як правило, електротехнічний працівник (відповідальний за електрогосподарство).
- тепер звернемо увагу на місце користування побутовим електроприладом. Поверхня підлоги в тій зоні, де буде перебувати людина , встановлюючи на увімкнену в мережу підставку чайник або натискаючи на кнопки панелі управління мікрохвильовою піччю, повинна бути неструмопровідною. Однозначно до такої поверхні можна віднести лінолеум або суху дерев’яну підлогу.
- вологість повітря бажано не перевищувала 75 відсотків, а температура повітря до 35 градусів Цельсія.
- і ще один момент – робимо неможливим одночасний дотик до корпусу працюючого електроприладу і до заземлених елементів будівлі або інженерних комунікацій (водопровід, система опалення тощо). Для цього розносимо їх у просторі на півтора метра або більше, або закриваємо ці елементи неструмопровідними екранами-решітками.
- і останні «два штрихи до портрету» добре побудованої системи безпеки користування побутовими електроприладами на вашому підприємстві:
- А) поруч з електроприладом повісити «Інструкцію з безпечного користування «електричним чайником».
- Для її створення достатньо з інструкції з експлуатації переписати розділ «Вимоги з безпеки» і оформити відповідним чином.
- Б) І УВАГА!!! Поруч з інструкцією повісити «Перелік осіб, допущених до безпечного користування електричним чайником», складений відповідальним за електрогосподарство і узгоджений з інженером з охорони праці.
Бажаю вам безпечного чаювання!
З повагою!
Автор – Юрій Грімович
