Шановні колеги, керівники, інженери з охорони праці та всі, хто постійно шукає та вдосконалює методи підвищення безпеки праці, хочу запропонувати вам, перед тим, як ви почнете вникати в основну ідею цієї статті, зробити уявний експеримент.
Інструкція до проведення експерименту:
– швидко прочитайте наведене нижче питання;
– прикрийте текст рукою чи аркушем паперу;
– Дайте відповідь на запитання;
Скільки тварин кожного виду Мойсей взяв до ковчегу?
Якщо ви відповіли «кожній тварюці по парі», то помиляєтесь. Але не в тому, що тварин було по парі, а в тому, що ковчег збудував Ной, а не Мойсей. Не варто комплексувати з цього приводу, оскільки більшість людей спочатку дають неправильну відповідь, хоча б подумки, а лише потім починають замислюватися над невідповідністю біблійних імен.
Такими є реалії сьогодення: ми живемо в епоху масованої реклами, комп’ютеризації, телебачення, інтернету. Наш мозок, не впорається, з усією цією інформацією і щоб не збожеволіти, починає економити ресурси – вихоплює з інформації, що надходить, лише «ключові» слова, знаки та символи.
Це призводить до того, що сучасна людина, незважаючи на дуже високий IQ, дуже неуважна!
Подібний експеримент провели вчені з Університету Глазго за підтримки Ради з економічних та соціологічних досліджень. Вони попросили добровольців прочитати і прослухати низку пропозицій, натискаючи після кожної на одну з двох кнопок: «Добре» – якщо пропозиція логічна, або «Нісенітниця», – якщо вона містила якусь смислову помилку.
У реченнях, що чередуються з цілком логічними фразами, помилку розглянули всього 40 відсотків піддослідних. Виявилося, що мозок добровольців, які пропустили нелогічну пропозицію, не помічав ключового «помилкового» слова. Так, ми нерідко пропускаємо їх, бо наш мозок перебуває у своєрідному «автопілоті», кажуть вчені. Ведучий автор дослідження професор Хартмут Лезолд каже: «Як правило, дослідники вважали, що ми проводимо дуже глибокий аналіз будь-якої інформації, яку отримуємо, але наше відкриття полягає в тому, що людський мозок звертає увагу на ситуацію лише в грубому наближенні. У процесі еволюції наш мозок навчився задіяти мінімальні ресурси для аналізу ситуації до того часу, поки все йде добре».
А тепер, шановні колеги, «приміряємо» це відкриття до основ нашої системи охорони праці – інструктажів.
Не сумніваюся, що ви володієте інформацією про види інструктажів, порядок їх проведення та оформлення. Інструктажі стали настільки звичною і повсякденною справою, що часом працівник, якого інструктують перед проведенням роботи підвищеної небезпеки, навіть не помічає цього. Перефразую слова професора Лезолда: « – у процесі еволюції мозок працівника навчився під час інструктажу чи навчання задіяти мінімальні ресурси для аналізу небезпеки ситуації до того часу, поки все йде добре».
Класичний приклад проведення інструктажу: керівник чи особа, яка допускає, читає текст інструктажу, а бригада виконавців його «уважно?» …слухають. Рівень сприйняття такої візуально – слухової інформації становить від 10 до 20 відсотків всього обсягу інструкції. На підтвердження до сказаного вище наведемо середньостатистичний аналіз залежності рівня травматизму від стажу роботи постраждалих.
Як видно за графіком, рівень травматизму неухильно знижується від максимального
значення в нульовій точці по осі відліку стажу роботи (початок трудової діяльності) до
трирічного стажу, де досягає мінімального статистичного значення. Якщо припустити, що
працівник, який виконує роботи підвищеної небезпеки, під час проведення повторного
інструктажу, кожен раз засвоює 10 відсотків почутого, а періодичність проведення цих
інструктажів, встановлена нормативною документацією, становить не рідше одного разу на
три місяці, то при сумлінному інструктуванні, можна припустити, що лише через три роки у
цього працівника практично весь «ключовий» зміст інструкції буде в пам’яті.
10 відсотків ˟12 інструктажів ≈ майже повне знання інструкції
А тепер зверніть увагу на ділянку графіка після 15 років стажу працюючих. Ви побачите неухильне зростання рівня травматизму, який до передпенсійного віку може перевищувати рівень травматизму у новачків. Одне з пояснень цього явища криється в психологічному несприйнятті інструктажу як такого. Значить, що посадова особа, яка інструктує, читає текст інструкції. Інформація від нього виходить у бік інструктованого. А ось рівень сприйняття інформації вкрай низький, за наявності всіх зовнішніх ознак проведення інструктажу (наявність інструкцій, оформлення в журналі, підписи працівників тощо).
Виняток із вищеназваної категорії досвідчених працівників, які не сприймають інструктаж, становлять три категорії:
– працівники з високою культурою виробничої діяльності;
– працівники, які особисто пережили психологічну травму, пов’язану з нещасним випадком (свідки, учасники тощо),
– та працівники, яких «вимуштрував» відповідальний керівник у неухильному дотриманні заходів безпеки під час роботи.
Такий, відпрацьований десятиліттями, інструмент забезпечення безпеки працюючих як інструктаж виявляється не таким ефективним, як хотілося б.
Це означає, що проблема криється глибше ніж ми собі уявляємо…
Проаналізуємо значення самого слова «інструктаж, інструкція». Це слово не слов’янського походження. Ось які варіанти перекладу з англійської та французької мов слова «instruction» отримуємо – підготовка, повчання, виховання. І тут криється причина психологічного несприйняття інструктажу досвідченими працівниками. Якщо з формулюванням «підготовка» такий працівник ще змириться, то слова «настанова і виховання» сприймаються вкрай негативно, особливо якщо інструктуюча особа виявляється значно молодшим за інструктованого. Позиція інструктованого, в даному випадку дуже сильно нагадує позицію відомого героя з фільму Леоніда Гайдая «Напарник»: «Ти давай бухті, про те, як космічні кораблі бороздять Великий театр, а я посплю трохи…».
Як пробитися крізь стіну несприйняття?
Як підвищити ефективність «підготовки» працівника до безпечного проведення роботи?
Чим замінити монотонне багатохвилинне і часом малоефективне читання інструкцій?
Як зробити інструктаж ефективним простим та швидким?
Хочу запропонувати вашій увазі варіант відповіді на наведені вище питання. Під час проведення навчання працівників однієї з іноземних компаній, я звернув увагу на спеціальний бланк, який заповнював кожен працівник після отримання змінного завдання та перед тим як розпочати роботу. Називається бланк «ПАМ’ЯТКА ОЦІНКИ РИЗИКУ».
Ця «ПАМ’ЯТКА…» є гібридом анкети, цільового інструктажу та персонального наряду- допуску до роботи підвищеної небезпеки. Ідея цієї «ПАМ’ЯТКИ…» як інструменту безпеки працівника настільки проста і ефективна, що її неможливо переоцінити. А зараз, все по порядку:
Як пробитися крізь стіну несприйняття?
Відповідь проста: – треба залучити самого працівника до процесу проведення інструктажу. У варіанті з «ПАМ’ЯТКОЮ…» це завдання вирішене – працівник САМ власноруч заповнює всі необхідні розділи бланка. При цьому САМ аналізує виробничу ситуацію. Якими ще методами можна добитися повнішого включення розумового процесу інструктованого в процес аналізу ключових небезпечних факторів майбутньої роботи підвищеної небезпеки?!
Як підвищити ефективність підготовки працівника до безпечного проведення роботи?
Для цього необхідно персоналізувати та уніфікувати інструктаж. У будь-якій бригаді, яка проходить інструктаж перед отриманням наряду-допуску на безпечне проведення робіт, інструктаж проводиться загальним. Заходи безпеки, які вказуються у вбранні, також загальні. А ось обов’язки членів бригади та конкретна робота, якою вони займатимуться, можуть дуже відрізнятися (один – виконує основну роботу, другий – допомагає першому, третій – спостерігає за безпекою виконання робіт тощо).
Виходить, що інструктаж – узагальнено-усереднений інструмент забезпечення безпеки працюючих.
Якщо поглянути на діаграму, наведену вище, то видно, що за межами «поля зору» типового тексту інструктажу (сегменти кола) залишаються досить багато питань. Як правило, саме ці, «невраховані», питання є причинами багатьох аварій і нещасних випадків…
Чим замінити монотонне багатохвилинне і часом малоефективне читання інструкцій?
Необхідно перетворити повчальне інструктування на досить захоплююче і при цьому просте тестування.
Як зробити інструктаж простим та швидким?
Що може бути простіше, ніж заповнення анкети-тесту, в якому наведено варіанти відповідей та з них треба вибрати і відзначити «вірні» для сьогоднішньої роботи?!
Тепер, щодо швидкості – може здатися, що заповнити пам’ятку – це довго. Але подивимося на процес допуску до роботи підвищеної небезпеки в будь-якій галузі господарської діяльності, там є період стажування, а в деяких випадках і дублювання. В цей час до новачка приставляється наставник, який і навчить заповнювати пам’ятку. При цьому керівник нового працівника отримує ще один досить чіткий критерій «коли можна допустити до самостійної роботи» нового працівника – навчився без помилок заповнювати «пам’ятку» (згідно з дорученою роботою визначати ймовірну небезпеку та вибирати необхідні методи захисту) – готовий до самостійної роботи. Але якщо він ще робить помилки – нехай ще постажується …
Заповнивши «пам’ятку» десять-п’ятнадцять разів (саме стільки в середньому триває стажування), працівник освоїть порядок її заповнення, а це означає (з досить високим ступенем ймовірності), що він сам освоїть порядок організації безпечного виконання робіт підвищеної небезпеки на дорученій ділянці.
І ще кілька штрихів:
– Пам’ятка оцінки ризику досить просто вдосконалюється та уніфікується у процесі діяльності персоналу.
Зміни вносяться керівниками, котрі помітили проблему.
Фактори небезпеки або заходи захисту, яких не вистачає в переліку, вписуються в оновлений варіант Пам’ятки.
Пункти Пам’ятки, які не використовувалися, наприклад, протягом року, можна видалити для спрощення та полегшення роботи персоналу з Пам’яткою.
Таким чином, з початкового шаблону, варіант якого ви бачите у вигляді трьох таблиць, що заповнюються послідовно, одна за одною, (дивіться таблицю нижче), у процесі самовдосконалення документа через пару років роботи вийде уніфікована для цього конкретного підприємства Пам’ятка.
І ще один фактор переваги Пам’ятки над звичайним інструктажем – прискорення пошуку об’єктивної причини нещасного випадку, що стався, при розслідуванні. У постраждалого при виконанні роботи підвищеної небезпеки обов’язково при собі має бути Пам’ятка, яка вилучається, підшивається до матеріалів розслідування СР та аналізується.
| Титульнасторінка | Стадія 2 | Стадія 3 | Стадія 4 | Завершальна сторінка |
| Назва підприємства;Інструкція із заповнення Пам’ятки | Вид роботи | ризики | Методи контролю за ризиками | ПІБ працівника, що заповнював Пам’ятку; завдання на зміну; дата ;підпис |
| ТОВ «БЕЗПЕЧНА ПРАЦЯ» | Робота на висоті | Падіння | Страхувальний пояс | Петренко Петро Петрович Провести електрозварювальні роботи в середовище захисного газу на шостому поверсі будівлі, яка споруджується. 19.02.2024 |
| Електрика | Електричний удар | ЗІЗ від ураження струмом (гумові боти, інструмент з ізольованими руків’ями тощо | ||
| Перенесення важких речей | Пошкодження спини, травмування рук | Помічник (розосередження ваги важких предметів між декількома працівниками тощо) | ||
| Надлишковий тиск всередині обладнання | Травмування очей часточками що відлітають | Захисні окуляри, щитки | ||
| Висока температура поверхні | Опіки | Спеціальний інструмент, захисні рукавиці | ||
З повагою!
Автор – Грімович Юрій Васильович
